Я взяв участь у міжнародному онлайн-семінарі на тему української міграції, спричиненої російською агресією. Дискусію вів доктор Уільям Померанц, директор Інституту Кеннана (Вашингтон, округ Колумбія). Це була професійна розмова про найбільшу міграційну кризу з часів закінчення Другої світової війни.
Я сформулював кілька тез. За моєю попередньою оцінкою, близько 20 відсотків українців, які виїхали за кордон, мають бажання залишитися там і інтегруватися в нове суспільство. Ми не проводили репрезентативних кількісних досліджень. Ця оцінка ґрунтується на інтерв’ю з мігрантами та на аналізі результатів попередніх досліджень кількості українців, які бажають жити за кордоном. Війна дала цим людям можливість здійснити мрію. Але це лише побажання. Не кожен зможе його здійснити. За кордоном мешкають не повні сім’ї, а головним чином жінки з дітьми (цим український міграційний потік відрізняється, наприклад, від сирійського, де більшість складали молоді чоловіки). Кожна розділена сім’я після закінчення війни зробить вибір: чоловік із України поїде за кордон, або жінка з дитиною повернеться до України.
Одним із найсильніших чинників перебування за кордоном є навчання у закордонних школах. Якщо українська дитина пішла навчатися до іноземної школи, батьки зазвичай не хочуть переривати процес навчання. Багатьом дітям у закордонних школах комфортніше. У цьому випадку набуває чинності головний закон інтеграції: що довше людина живе в іншій країні, то більше шансів, що вона залишиться там назавжди. Нині багато українських дітей за кордоном навчаються онлайн в українських школах. Це свідчить про бажання їхніх сімей повернутись додому.
Міграція всередині України на піку становила, за моїми оцінками, близько 12 млн. осіб. Багато хто з цих людей уже повернувся додому. Що утримує багатьох людей від повернення, так це те, що їм нема куди повертатися. Їхні будинки та квартири зруйновані. Для відновлення житла потрібні дуже великі ресурси, яких багато хто не має. Потрібна державна програма підтримки реконструкції житла з величезним фінансуванням.
На фото: На Київщині добре восени. Взимку, навесні та влітку теж добре.